Архивы Июль 2019

Які зміни чекають на пацієнтів та медиків з 2020 року

Ідея непогана... Питання лише в тому, наскільки її вдасться реалізувати...

25 липня, в.о. міністра охорони здоров’я України доктор Уляна Супрун та заступник міністра Павло Ковтонюк представили зміни, які чекають на пацієнтів і медиків у 2020 році.

У 2020 році медичні заклади усіх рівнів перейдуть на модель фінансування Національної служби здоров’я згідно з Законом «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення».

До програми медичних гарантій увійдуть послуги первинної, спеціалізованої амбулаторної, стаціонарної медичної допомоги, а також екстрена, паліативна та реабілітаційна допомога.

 

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ ПАЦІЄНТІВ У 2020 РОЦІ?

Вперше пацієнти отримають чітке розуміння, які безоплатні медичні послуги в рамках програми медичних гарантій їм нададуть. Також діятимуть зрозумілі та прозорі правила отримання медичних послуг за програмою медичних гарантій:

  • Екстрена медична допомога. На екстрений випадок завжди приїздить швидка, пацієнт отримує допомогу. Національна служба здоров’я України (НСЗУ) оплачує екстрену медичну допомогу і госпіталізацію, коли вона необхідна. Екстрена допомога надається незалежно від того, чи є у вас декларація з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром.
  • Планова медична допомога. Ключ до отримання планової медичної допомоги — декларація з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром для дітей. Якщо у вас є декларація, це означає, що НСЗУ бачить вас у електронній системі і оплатить необхідні вам медичні послуги, які входять до програми медичних гарантій.

Щоб отримати планову медичну послугу, гарантовано оплачену НСЗУ, необхідно:

  1. Мати електронне направлення від свого сімейного лікаря, терапевта, педіатра або вузькопрофільного лікаря.
  2. Обрати заклад і лікаря, які вам подобаються. НСЗУ покриє певний перелік послуг у певному медичному закладі. І оплатить цю послугу закладу, де вона була надана.
  3. Записатися на прийом.
  4. Прийти у призначений час і отримати медичну послугу.
  5. Якщо послуга була надана неякісно, лікар вимагав гроші — потрібно подати скаргу до НСЗУ. І зробити це легко – зателефонувати за номером 16-77.

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ МЕДИКІВ?

  • Медичні заклади всіх рівнів медичної допомоги у 2020 році перейдуть на нову модель фінансування та матимуть договір з Національною службою здоров’я.
  • Медичні послуги, в рамках програми медичних гарантій, будуть оплачуватися Національною службою здоров’я України за прямими договорами із медзакладами.
  • Заклади почнуть працювати за Господарським кодексом України. Це означає, що лікарні більше не працюватимуть як бюджетники, а стануть неприбутковими підприємствами. Зможуть самостійно розпоряджатися своїми коштами, складати фінансовий план, планувати закупівлю обладнання та ремонт, вільно формувати зарплату своїх медичних працівників.
  • Почне формуватися конкурентний ринок, який дасть поштовх для розвитку успішних закладів.

 

ЩО ЗМІНИТЬСЯ ДЛЯ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ?

Місцева влада повинна усвідомити, що тепер вона відповідає за доступність медичної допомоги для пацієнтів. Саме місцева влада має робити ремонт медичних закладів, власниками яких вона є, допомагати з закупівлею обладнання, оплачувати комунальні послуги та забезпечити доїзд до закладів (дороги).

Сьогодні перед місцевою владою стоять декілька простих завдань, які вже були виконанні для первинної ланки:

  • Автономізація всіх медичних закладів, власниками яких вони є.
  • Комп’ютеризація та підключення закладів до eHealth.

 

ЯК ГОТУЮТЬСЯ В РЕГІОНАХ ДО 2020 РОКУ

У лікарнях по усій країні триває процес автономізації. Лікарні переходять у статус некомерційних підпримств, щоби підписати угоди з НСЗУ і отримувати кошти. Наразі найвищий рівень готовності у  Полтавській, Харківській, Волинській, Рівненській та Львівській областях. Там вже автономізувались від 68 до 85% лікарень. Найменше закладів реорганізували в Луганській, Закарпатській,  Івано-Франківській, Миколаївській та Херсонській областях. Лікарні, що не реорганізуються і не укладуть договір з НСЗУ, не зможуть отримувати фінансування із державного бюджету. Такі медзаклади будуть змушені утримуватися з інших джерел — наприклад, з місцевих бюджетів.

З 2020 року до єдиного медичного простору увійдуть медзаклади, які традиційно вважалися “закладами для своїх”. Йдеться про “Феофанію” та медзаклади Академії медичних наук. З 2020 року тут зможуть лікуватися всі. Також очікується, що договори з НСЗУ підписуватимуть приватні клініки.

Також готуються до переходу на нову модель фінансування заклади екстреної медичної допомоги. Крім автономізації, ці заклади проводять тендери, аби вже з наступного року по всій країні запрацювали оновлені диспетчерські служби. Крім того, триває  пілотний проект щодо розвитку системи екстреної медичної допомоги у Вінницькій, Донецькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській областях та Києві у 2019 році. Йдеться, зокрема, про закупівлю нового транспорту, оснащення для навчально-тренувальних відділів центрів екстреної медичної допомоги та медицини катастроф,  професійну підготовку працівників екстреної медицини – уже три групи тренерів з шести пілотних регіонів пройшли  навчання за кращими світовими стандартами.

Закладаються основи для ефективних закупівель ліків, що проводяться на регіональному рівні. ДП “Медичні закупівлі України”, що має перебрати на себе функцію централізованої  закупівлі ліків та медпрепаратів за кошти держбюджету, також працюватиме з ринком щодо зниження цін, об’єднувати місцеві закупівлі, проводити рамкові закупівлі, формуватиме і вестиме електронні каталоги для допорогових закупівель медичних товарів. Для регіонів закупівлі через держпідприємство не є обов’язковими. Але для ефективного використання коштів вони зможуть звертатися до централізованої закупівельної організації для проведення тендерів та закупівель за рамковими угодами, які дозволять закупити більше якісних ліків за меншою вартістю.

Докладніше про зміни у 2020 році – у відео.

 

Джерело: http://moz.gov.ua/article/reform-plan/jaki-zmini-chekajut-na-pacientiv-ta-medikiv-z-2020-roku–


“Гроші пішли за дослідженнями”: новий підхід до фінансування медичної науки

Відтепер в Україні буде цільове фінансування медичної науки на інноваційні наукові проекти, а не фінансування ставок, як це було раніше. Вже з вересня цього року фінансування відбуватиметься за новим принципом, що забезпечить ефективне використання коштів платників податків. Розповідаємо про нові справедливі правила фінансування, які заклади отримають більше коштів, хто і як здійснює перегляд досліджень, як на дослідження впливатиме імпакт-фактор і які переваги змін.

 

ЯК ЗМІНИЛОСЯ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ МЕДИЧНОЮ НАУКОЮ

Заклади вищої освіти, заклади післядипломної освіти та наукові установи, що належать до сфери управління МОЗ України, надали в міністерство звіти про наукову діяльність. За цими звітами відповідна Комісія оцінила результати їхньої діяльності. Тепер більше фінансування отримають заклади, що займаються науковою діяльністю на сучасному міжнародному рівні, які публікують свої роботи у вагомих наукових виданнях.

Так, наприклад Національний інститут раку отримає найбільше коштів  за результатами нового підходу до фінансування медичної науки. За зміненими чіткими правилами – “гроші йдуть за дослідженням” – з вересня 2019 року заклад отримає 4,26 млн грн. Тоді як раніше за розподілом згідно зі штатним розкладом Інститут отримував 2,64 млн грн.

Більше коштів отримає і Харківський національний медичний університет – 3,22 млн грн. А відповідно до штатного розкладу заклад отримував 1,46 млн грн.

Водночас, Одеський національний медичний університет не подав звіти, відповідно і не отримав фінансування. Крім того, деякі заклади не отримали фінансування з державного бюджету, а виконання деяких науково-дослідних робіт буде завершено до вересня 2019 року за такими причинами:

  1. Дослідження не мали актуальності, практичного значення, наукової новизни та таких результативних показників як статті у виданнях, що індексуються міжнародними наукометричними базами Web of Science, PubMed та Scopus.
  2. Установи/заклади надавали недостовірну інформацію про публікації у журналах, які входять до міжнародних наукометричних баз, що є академічно недоброчесним. Наприклад, вказані у звіті дослідження не мали ніякого відношення до теми роботи, були опубліковані не в роки виконання роботи.

 

ДОКЛАДНО ПРО НОВІ ПРАВИЛА ФІНАНСУВАННЯ

Наукові відкриття в медицині можуть кардинально трансформувати систему надання медичних послуг, допомогти зберегти та продовжити життя пацієнта. Старий принцип фінансування науково-дослідних робіт в Україні не був орієнтований на результат: державні кошти йшли не на наукові розробки, а на фінансування ставок.

Тепер діє алгоритм,  за яким перерозподіляється фінансування між закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науковими установами, що належать до сфери управління МОЗ України, відповідно до чітких критеріїв:

Група

Результативність та ефективність наукових досліджень

Фінансування

I

Наявність статей за темою науково-дослідні роботи у виданнях з імпакт-фактором більше 1. Також може бути залучене додаткове фінансування, налагоджена співпраця з міжнародними установами, отримані міжнародні патенти.

(379,0 тис. грн)

II

Наявність більше 3 статей у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та Scopus. Також може бути налагоджена співпраця з українськими та міжнародними установами, отримані українські патенти.

1,5х

(284,3 тис. грн)

III

Наявність 1-2 статей у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed та Scopus або за рішенням комісії враховуючи публікації в українських фахових виданнях і актуальність дослідження.

х

(189,5 тис. грн)

Переваги нового принципу фінансування для медичної науки:

  • ефективне використання коштів платників податків;
  • орієнтація на кінцевий результат, тобто інноваційні відкриття, що визнаються на міжнародному рівні та публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed  та/або Scopus та мають імпакт-фактор;
  • інтеграція української медичної науки у світову науку через публікації в наукових виданнях, що високо цінуються за кордоном;
  • можливість брати участь у міжнародних конкурсах на гранти.

 

ХТО І ЯК ОЦІНЮЄ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ

Звіти закладів оцінює Комісія Міністерства охорони здоров’я України з перегляду звітів про стан виконання наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок. До Комісії МОЗ України входять члени Наукової ради Національного фонду досліджень України та Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Щоби забезпечити прозорість та об’єктивність, а також виключити корупційну складову, кожен звіт надавався Комісії без вказання назви установи та виконавців.

Інформацію, подану закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науково-дослідницькими установами, щодо наявності публікацій у виданнях, що мають імпакт-фактор більше 1, перевіряла Національна наукова медична бібліотека України на прохання МОЗ України, в якої є доступ до наукометричної бази даних Web of Science.

ЧОМУ НЕОБХІДНИЙ ІМПАКТ-ФАКТОР

Імпакт-фактор – показник співвідношення цитування міжнародних наукових журналів, їхньої значимості.  Залежно від кількості публікацій в наукових виданнях з різним імпакт-фактором можна оцінити актуальність дослідження та його доброчесність.

Не існує національної медичної науки. Медична наука не може розвиватись в ізоляції. Існує універсальна наука. Тому імпакт-фактор дозволяє справедливо порівняти результативність наукових робіт українських інституцій медичної науки та стимулювати найсильніших.

 

РЕЗУЛЬТАТ ЗМІН

Тепер гроші ходять за ефективними дослідженнями – це чесна конкуренція між науковими командами за наявні в держави кошти.

За новою прозорою системою науковці будуть орієнтуватися на публікацію своїх досліджень у журналах, які мають високий імпакт-фактор. Що більше кращих дослідників (які мають високий індекс Гірша, статті у журналах з високим імпакт-фактором) візьмуть на роботу керівники установ/закладів, то більше отримає фінансування установа/заклад.

Важливо нагадати, що зараз всі державні наукові установи/заклади мають можливість подати заявку на безкоштовне підключення до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science та Scopus.

Також установи/заклади можуть подавати заявки на грантове фінансування до міжнародних організацій. Міністерство охорони здоров’я вже організувало кілька семінарів в рамках проекту «Міжнародні проекти, конкурси та гранти в Україні”. Ці безоплатні семінари дозволять науковцям і освітянам зрозуміти особливості подачі заявок на гранти та міжнародні проекти, навчитись встановлювати ефективні контакти з міжнародними партнерами.

 

Джерело: http://moz.gov.ua/article/news/groshi-pishli-za-doslidzhennjami-novij-pidhid-do-finansuvannja-medichnoi-nauki


Безперервний професійний розвиток в Україні

Безперервний професійний розвиток (БПР) – нова для України система постійного розвитку компетенцій лікаря і його професійного вдосконалення. Відповідаємо на поширені питання про заходи, нарахування балів, порядок подання документів.

 

Як зараховуються бали за передатестаційні цикли, успішно завершені у 2018 або 2019 році?

Для лікарів, строк чергової атестації яких настає у 2019 році, за такий цикл нараховують 50 балів безперервного професійного розвитку. Для цього лікарю достатньо записати бали за передатестаційний цикл в освітнє портфоліо та подати таке портфоліо на атестацію разом з копіями документів про пройдений ПАЦ та іншими необхідними документами.

 

Чи є обов’язковим передатестаційний цикл у 2019 році?

Ні, передатестаційний цикл більше не є обов’язковим для успішної атестації лікарів. Можна набрати 50 балів за різні види навчання, які лікар вільно обирає із запропонованого МОЗ України переліку видів діяльності.

 

Які заходи безперервного професійного розвитку є обов’язковими у 2019 році?

Жоден захід або вид діяльності не є обов’язковим. Крім того, відповідно до потреб медичної практики та бачення власного професійного розвитку, лікар вільно обирає вид і спрямування навчальних заходів незалежно від того, чи вважаються вони номінально заходами саме його спеціальності.

 

Чи потрібно надсилати копію індивідуального освітнього портфоліо для щорічної перевірки 1 березня 2020 року?

Ні, не треба. До 1 березня 2021 року копію індивідуального освітнього портфоліо слід подавати до атестаційної комісії тільки в комплекті документів для підтвердження звання «лікар-спеціаліст», для присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії.

 

Як лікар може підвищити категорію за рахунок додаткових балів?

Якщо лікар має відповідний стаж роботи, демонструє в особистому освітньому портфоліо різноманітні види діяльності і значно (втричі і більше) перевищує мінімальні вимоги до кількості балів безперервного професійного розвитку за рік, атестаційна комісія може прийняти рішення про присвоєння більш високої категорії.

 

Як лікар може оскаржити рішення атестаційної комісії?

Рішення атестаційної комісії оскаржується в установленому законодавством порядку — в суді.

 

Чи поширюються вимоги щодо накопичення балів безперервного професійного розвитку на період відпусток у зв’язку з вагітністю і пологами чи догляду за дитиною?

Ні, накопичення балів безперервного професійного розвитку не є обов’язковим на період такої відпустки.

 

Які санкції передбачені за недостовірні дані про безперервний професійний розвиток в індивідуальному освітньому портфоліо?

Лікареві, який свідомо надав недостовірні дані про перебіг свого безперервного професійного розвитку, буде відмовлено в атестації.

 

Чи однакова кількість балів зараховується за відповідні заходи різних провайдерів?

Кількість балів за заходи, які відбуваються в країнах з високим рівнем доходу (за рейтингом Світового банку) або акредитовані за кордоном чи в Україні EACCME / ACCME / RCPSC чи сертифіковані ERC/ ILCOR/AHA під час підрахунку загальної кількості балів множиться на 2.

Докладно про БПР: http://moz.gov.ua/bezperervnij-profesijnij-rozvitok

 

Джерело: http://moz.gov.ua/article/for-medical-staff/vidpovidi-na-poshireni-pitannja-pro-bezperervnij-profesijnij-rozvitok-


Isoflavone Intake in Early Pregnancy and Hypospadias in the Japan Environment and Children’s Study/ Зв’язок між прийомом ізофлавону у ранній вагітності та гіпоспадією (японське дослідження))

Скачать (PDF, 189KB)