Рубрика Новини/ News

Пишаюсь молодою командою Ковельської ЦРЛ!
Молодці!!!

3 лютого у Ковельській центральній районній лікарні (Ковельська МТМО) було успішно проведено ще одну трансплантацію серця та нирки.

Операцію з пересадки серця провела бригада кардіологів з Київського інституту серця разом з ковельськими медиками, а трансплантацію нирки – місцеві фахівці.

Кілька днів тому до ковельської лікарні доправили 42-річного чоловіка з геморагічним інсультом. Лікарями були проведені реанімаційні заходи, проте життя пацієнту врятувати не вдалося, та було діагностовано смерть головного мозку. Родичі померлого підписали згоду на донорство. Цим рішенням вони допомогли  врятувати два житті.

Серце дісталося 59-річному киянину, який пережив два інфаркти. Врятувати життя пацієнта могла тільки трансплантація. У 2019 році  чоловік став на облік за програмою «Лікування громадян України за кордоном». Йому мали провести операцію у Білорусії, проте клініка відмовила пацієнту через медичні застереження.

Окрім серця, того дня ковельські хірурги пересадили й одну нирку. Це вже сьома трансплантація нирки, котру проводять у Ковельській лікарні. Вона дісталася 40-річному ковельчанину. Пацієнт два роки був на гемодіалізі.

«Ми в Ковелі буквально за кілька місяців пересадили два серця, сім нирок, з яких три посмертно. Окрім того, лише минулого тижня зробили десять складних операцій на нирках пацієнтам, які потребують родинної трансплантації нирки, але через кісти на них не могли розраховувати на пересадку. Ми дали їм такий шанс. У нас зараз в листі очікування уже майже сотня українців. Власне, щодня до нас звертаються люди, органи яких вийшли з ладу, і кажуть, що ми, в Ковелі, їхня остання надія. І ми не маємо права їх розчарувати. Тому слідом за серцем і нирками ставимо собі за мету пересаджувати печінки, легені і робити усі ті операції, які виконуються у світових центрах трансплантації», – каже Олег Самчук, головний лікар Ковельського МТМО.

МОЗ України вітає лікарів та їхніх пацієнтів з успішними операціями. Створення широких можливостей для трансплантації в Україні – один із пріоритетів міністерства на найближчий період. Для цього нині створюються всі необхідні умови – змінено законодавство, розраховані тарифи на проведення операцій з трансплантації тощо.

Нагадуємо, що 20 грудня Верховна Рада України проголосувала зміни до Закону «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», що відтерміновують обов’язкове використання Єдиної державної інформаційної системи трансплантації до 1 січня 2021 року. Це рішення дозволить не блокувати проведення трансплантацій у 2020 році.

18 грудня Кабінет Міністрів затвердив перелік послуг з трансплантації, котрі  вже наступного року зможуть надавати лікарні, що є учасниками пілотного проєкту. До пілотного проєкту увійшли 12 закладів, які отримали відповідні ліцензії.

Джерело: https://moz.gov.ua/article/news/u-koveli-proveli-drugu-transplantaciju-sercja-

У 2020 році на виконання Закону України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” Програма медичних гарантій запрацює в повному обсязі. Національна служба здоров’я України (далі – НСЗУ) буде закуповувати медичні послуги у закладах охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) усіх рівнів надання медичної допомоги, організаційно-правової форми (крім бюджетної установи) та форми власності (далі – надавачів) і оплачувати їх за договором. Процедура закупівель медичних послуг передбачатиме дотримання надавачами умов надання послуг та специфікацій на конкретні послуги/групи послуг (далі – вимоги).

Вимоги до надання послуг згруповані в пакети медичних послуг. Пакет медичних послуг – новий термін в сфері охорони здоров’я в Україні. Пакет медичних послуг складається, власне, з медичних послуг, до яких застосовується єдиний опис щодо специфікації послуг і до надання яких встановлюються єдині умови надання таких послуг. Також, всі послуги, що включені до пакету, будуть оплачені з використанням єдиного типу тарифу. Власне тариф може відрізнятися для різних послуг в пакеті, але підхід до оплати (наприклад, за глобальним бюджетом), не буде відрізнятися. Вимоги до медичних послуг, які будуть надаватися за Програмою медичних гарантій, розроблені для закладів (надавачів медичних послуг), які бажають укласти договір з НСЗУ. Формувалися вимоги на основі галузевих стандартів, уніфікованих клінічних протоколів надання медичної допомоги, примірних табелів матеріально-технічного оснащення, інших чинних нормативно-правових актів та міжнародних рекомендацій, які регулюють сферу надання медичних послуг. Необхідне обладнання для надання медичних послуг може бути у власності закладу або інша юридична особа може надавати необхідне обладнання на умовах договору. Медичні працівники, які надаватимуть медичну допомогу за Програмою медичних гарантій, повинні відповідати єдиним кваліфікаційним вимогам, встановленим чинними нормативно-правовими актами України, а саме: Постановою КМУ від 02.03.2016 р. № 285 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики»; наказом МОЗ України № 1977 від 31.10.2018 р. “Про внесення змін до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78 “Охорона здоров’я”; наказом МОЗ України № 446 від 22.02.2019 р. “Деякі питання безперервного професійного розвитку лікарів”; наказом МОЗ України № 742 від 23.11.2007 р. “Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою”.

Вимоги є мінімальними і лише специфікують окремі важливі для Програми медичних гарантій умови роботи надавачів за договором з НСЗУ і не є галузевими стандартами у сфері охорони здоров’я. Діяльність закладів охорони здоров’я (далі – ЗОЗ) і надалі регламентуватиметься чинним законодавством.

Вимоги до медичних послуг сформовані таким чином, що будь-який заклад, незалежно від його назви, рівня надання медичної допомоги та спеціалізації, який відповідає вимогам до надання послуг в межах Програми медичних гарантій, може укласти договір з НСЗУ на надання відповідної послуги/групи послуг.

НСЗУ як центральний орган виконавчої влади реалізує політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення і є уповноваженою структурою, відповідальною за ефективне витрачання бюджетних коштів при наданні медичних послуг у межах Програми медичних гарантій. Це передбачено Законом України “Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення” та Положенням про НСЗУ. Завдання НСЗУ – здійснити закупівлю  якісних та безпечних  медичних послуг, необхідних пацієнту, в межах наявного бюджету Програми. Тому НСЗУ має переконатися, що такий надавач забезпечить надання якісних та безпечних медичних послуг і ефективне використання бюджетних коштів.

Обов’язковими умовами для укладення договорів з НСЗУ залишаються:
– автономізації закладу (перетворення в комунальне некомерційне/казенне підприємство);
– комп’ютеризації закладу (встановлення комп’ютерів або інших технічних засобів, наприклад планшетів, смартфонів, тощо);
– підключення закладу до ЦБД ЕСОЗ через обраний МІС;
– наявності у закладу діючої ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики;
– підписання договору з Національною службою здоров’я України.

Екстрена медична допомога
Вимоги до екстреної медичної допомоги розроблені на основі Закону України «Про екстрену медичну допомогу», Концепції розвитку системи екстреної медичної допомоги (схвалено Розпорядженням КМУ № 383-р від 22.05.2019 р.), Постанови КМУ № 1114 від 21.11.2012 р. “Про затвердження типового положення про бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги”, Постанови КМУ № 1116 від 21.11.2012 р. “Про затвердження Типового положення про центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф”, Постанови КМУ № 1118 від 21.11.2012 р. “Про затвердження Порядку інформування бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги про виклик екстреної медичної допомоги та їх направлення на місце події”, Постанови КМУ № 1119 від 21.11.2012 р. “Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події”, наказу МОЗ України № 500 від 29.08.2008 р. “Про заходи щодо удосконалення надання екстреної медичної допомоги населенню України”, наказу МОЗ України № 370 від 01.06.2009 р. “Про єдину систему надання екстреної медичної допомоги”, наказу МОЗ України № 101 від 06.02.2014 р. “Про затвердження Примірного табеля (переліку) оснащення структурних підрозділів системи екстреної медичної допомоги”.

Первинна медична допомога
Вимоги до первинної медичної допомоги розроблені на основі наказу МОЗ України № 504 від 19.03.2018 р. «Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги» і відповідають чинним нормам договорів закладів, які надають первинну медичну допомогу, із НСЗУ.

Вторинна (спеціалізована) та третинна (високоспеціалізована) медична допомога
Медичні послуги, які надаються в амбулаторних умовах
Амбулаторні медичні послуги включають лабораторні, функціональні та інструментальні обстеження, малі хірургічні втручання, планову стоматологічну допомогу дітям до 16 років, ургентну стоматологічну допомогу дорослим та дітям, медичну реабілітацію (крім тієї, що визначена іншими окремими пакетами послуг).
Окремо, в межах Програми медичних гарантій, виділено пакети пріоритетних медичних послуг інструментальних досліджень для ранньої діагностики новоутворень: гістероскопія, езофагогастродуоденоскопія, колоноскопія, цистоскопія, бронхоскопія та мамографія. Цей напрям визначено пріоритетним у сфері охорони здоров’я у 2020-2022 роках. Пріоритетні послуги – це переважно дороговартісні обстеження, які відповідають міжнародним рекомендаціям до їх проведення. Підвищений тариф на оплату цих послуг сприятиме модернізації матеріально-технічного оснащення закладів і підвищенню якості надання медичної допомоги.
Окремим пакетом медичних послуг визначено лікування пацієнтів методом екстракорпорального гемодіалізу в амбулаторних умовах.

Медичні послуги, які надаються в стаціонарних умовах
Кожен заклад, який відповідає вимогам, може укласти договір з НСЗУ на надання:
– хірургічної допомоги, що передбачає проведення хірургічних операцій дорослим та дітям на стаціонарному етапі за лікарськими спеціальностями: гінекологія, дитяча гінекологія, комбустіологія, нейрохірургія, дитяча нейрохірургія, онкогінекологія, онкологія, дитяча онкологія, онкоотоларингологія, онкохірургія, ортопедія і травматологія, дитяча ортопедія і травматологія, отоларингологія, дитяча отоларингологія, офтальмологія, дитяча офтальмологія, проктологія, судинна хірургія, торакальна хірургія, трансплантологія, урологія, дитяча урологія, хірургія, дитяча хірургія, хірургія серця та магістральних судин, щелепно-лицьова хірургія;
– медичної допомоги, що передбачає надання допомоги дорослим та дітям із не хірургічними (соматичними) захворюваннями в стаціонарних умовах за напрямами: акушерство і гінекологія, алергологія, дитяча алергологія, гастроентерологія, дитяча гастроентерологія, гематологія, дитяча гематологія, гінекологія, дитяча дерматовенерологія, ендокринологія, дитяча ендокринологія, імунологія, дитяча імунологія, інфекційні хвороби, дитячі інфекційні хвороби, кардіологія, дитяча кардіоревматологія, наркологія, неврологія, дитяча неврологія, нефрологія, дитяча нефрологія, педіатрія, пульмонологія, дитяча пульмонологія, ревматологія, терапія, токсикологія;
– спеціалізованої медичної допомоги жінкам при пологах і новонародженим, а також передчасно народженим та/або хворим новонародженим у неонатальному періоді;
– спеціалізованої медичної допомоги при гострому мозковому інсульті та гострому інфаркті міокарда.
Лікування гострого інфаркту міокарда, гострого мозкового інсульту, а також медична допомога жінкам при пологах, а також передчасно народженим та/або хворим новонародженим у неонатальному періоді, визначено пріоритетними у сфері охорони здоров’я у 2020-2022 роках. Саме тому до цих медичних послуг було розроблено окремі вимоги до їх надання.  Кожен пролікований у стаціонарних умовах випадок відповідно до основного діагнозу пацієнта та проведеного втручання буде віднесено до окремої діагностично-спорідненої групи (ДСГ).

Окремими пакетами медичної допомоги передбачено:
– діагностика та хіміотерапевтичне лікування онкологічних захворювань у дорослих та дітей;
– діагностика та радіологічне лікування онкологічних захворювань у дорослих та дітей;
– психіатрична допомога дорослим та дітям;
– діагностика та лікування дорослих та дітей із туберкульозом;
– діагностика, лікування та супровід осіб із вірусом імунодефіциту людини;
– лікування осіб із психічними та поведінковими розладами внаслідок вживання опіоїдів із використанням препаратів замісної підтримувальної терапії.

Паліативна медична допомога
Вимоги до паліативної медичної допомоги включають:
– надання паліативної допомоги дорослим та дітям, що надаються в стаціонарних умовах;
– надання паліативної допомоги дорослим і дітям, які знаходяться вдома, мобільними паліативними бригадами.
Ці вимоги не включають паліативну допомогу, надання якої передбачено Наказом МОЗ України № 504 від 19.03.2018 р. “Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги”.

Медична реабілітація
Вимоги до послуг з медичної реабілітації передбачають надання стаціонарної чи амбулаторної медичної реабілітації пацієнтам при захворюваннях у підгострому та відновному періодах, тобто поза межами гострого періоду, зокрема:
– дорослим і дітям від трьох років з ураженнями нервової системи;
– дорослим і дітям від трьох років з ураженнями опорно-рухового апарату;
– дітям, які народились передчасно та/або хворими, упродовж перших трьох років життя.
Послуги з медичної реабілітації пацієнтам у гострому періоді захворювання передбачено в пакетах послуг, які надаються в стаціонарних умовах.

Вимоги до надання медичних послуг за Програмою медичних гарантій у 2020 році:
1. ЕКСТРЕНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА;
2. ПЕРВИННА МЕДИЧНА ДОПОМОГА;
3. АМБУЛАТОРНА ВТОРИННА (СПЕЦІАЛІЗОВАНА) ТА ТРЕТИННА (ВИСОКОСПЕЦІАЛІЗОВАНА) МЕДИЧНА ДОПОМОГА ДОРОСЛИМ ТА ДІТЯМ, ВКЛЮЧАЮЧИ МЕДИЧНУ РЕАБІЛІТАЦІЮ ТА СТОМАТОЛОГІЧНУ ДОПОМОГУ;
4. ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ НОВОУТВОРЕНЬ “МАМОГРАФІЯ ГРУДНИХ ЗАЛОЗ”;
5. ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ НОВОУТВОРЕНЬ “ГІСТЕРОСКОПІЯ”;
6. ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ НОВОУТВОРЕНЬ “ЕЗОФАГОГАСТРОДУОДЕНОСКОПІЯ”;
7. ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ НОВОУТВОРЕНЬ “КОЛОНОСКОПІЯ”;
8. ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ НОВОУТВОРЕНЬ “ЦИСТОСКОПІЯ”;
9. ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ РАННЬОЇ ДІАГНОСТИКИ НОВОУТВОРЕНЬ “БРОНХОСКОПІЯ”;
10. ЛІКУВАННЯ ПАЦІЄНТІВ МЕТОДОМ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ГЕМОДІАЛІЗУ В АМБУЛАТОРНИХ УМОВАХ;
11. ХІРУРГІЧНІ ОПЕРАЦІЇ ДОРОСЛИМ ТА ДІТЯМ У СТАЦІОНАРНИХ УМОВАХ;
12. СТАЦІОНАРНА ДОПОМОГА ДОРОСЛИМ ТА ДІТЯМ БЕЗ ПРОВЕДЕННЯ ХІРУРГІЧНИХ ОПЕРАЦІЙ;
13. МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ГОСТРОМУ МОЗКОВОМУ ІНСУЛЬТІ;
14. МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ГОСТРОМУ ІНФАРКТІ МІОКАРДА;
15. МЕДИЧНА ДОПОМОГА ПРИ ПОЛОГАХ;
16. МЕДИЧНА ДОПОМОГА НОВОНАРОДЖЕНИМ У СКЛАДНИХ НЕОНАТАЛЬНИХ ВИПАДКАХ;
17. ДІАГНОСТИКА ТА ХІМІОТЕРАПЕВТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ;
18. ДІАГНОСТИКА ТА РАДІОЛОГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ ОНКОЛОГІЧНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ;
19. ПСИХІАТРИЧНА ДОПОМОГА ДОРОСЛИМ ТА ДІТЯМ;
20. ЛІКУВАННЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ІЗ ТУБЕРКУЛЬОЗОМ;
21. ДІАГНОСТИКА, ЛІКУВАННЯ ТА СУПРОВІД ОСІБ ІЗ ВІРУСОМ ІМУНОДЕФІЦИТУ ЛЮДИНИ;
22. ЛІКУВАННЯ ОСІБ ІЗ ПСИХІЧНИМИ ТА ПОВЕДІНКОВИМИ РОЗЛАДАМИ ВНАСЛІДОК ВЖИВАННЯ ОПІОЇДІВ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПРЕПАРАТІВ ЗАМІСНОЇ ПІДТРИМУВАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ;
23. СТАЦІОНАРНА ПАЛІАТИВНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ДОРОСЛИМ ТА ДІТЯМ;
24. МОБІЛЬНА ПАЛІАТИВНА МЕДИЧНА ДОПОМОГА ДОРОСЛИМ І ДІТЯМ;
25. МЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ НЕМОВЛЯТ, ЯКІ НАРОДИЛИСЬ ПЕРЕДЧАСНО ТА/АБО ХВОРИМИ, УПРОДОВЖ ПЕРШИХ ТРЬОХ РОКІВ ЖИТТЯ;
26. МЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД ТРЬОХ РОКІВ З УРАЖЕННЯМ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ;
27. МЕДИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ДОРОСЛИХ ТА ДІТЕЙ ВІД ТРЬОХ РОКІВ З УРАЖЕННЯМ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ.

Джерело: https://nszu.gov.ua/likar-2020

Вітаю Колег!!!

https://www.instagram.com/kovel_mtmo/

ПЕРША ЗА ОСТАННІ 15 РОКІВ В УКРАЇНІ ТРАНСПЛАНТАЦІЯ СЕРЦЯ ПРОВЕДЕНА В КОВЕЛЬСЬКОМУ МТМО❗️❗️❗️ 💥💥💥Ковельське МТМО стало ПЕРШИМ ЗА ОСТАННІ 20 РОКІВ в Україні, хто отримав ліцензію по трансплантології та першим за останні 15 років, які провели ТРАНСПЛАНТАЦІЮ СЕРЦЯ та першими за 2 роки, які провели ТРАНСПЛАНТАЦІЮ ТРУПНОЇ ДОНОРСЬКОЇ НИРКИ❗️ 📌Перша трансплантація нирки в Ковелі проведена 15.11.2019 року від родинного донора, а вже за місяць, 16.12.2019 року, проведена ПЕРША ТРАНСПЛАНТАЦІЯ ТРУПНОЇ ДОНОРСЬКОЇ НИРКИ, а ще через тиждень ТРАНСПЛАНТАЦІЮ СЕРЦЯ❗️❗️❗️ 🔸Донором став пацієнт з важкою відкритою черепно-мозковою травмою в якого бригадою спеціалістів констатована смерть мозку. Родичі дали згоду на проведення операції вилучення органів померлого для пересадки і цим самими врятували здоров’я та життя відразу трьом пацієнтам. 📍Бригадою лікарів Інституту Серця МОЗ України на чолі з Тодуровим Борисом Михайловичем успішно проведено трансплантація серця реціпієнту з вираженою дилятаційною кардіоміопатією. 🔺Лікарі Ковельського МТМО одночасно в іншій операційній успішно провели ТРАНСПЛАНТАЦІЮ ТРУПНОЇ ДОНОРСЬКОЇ НИРКИ другій пацієнтці. 🔷Інша трупна донорська нирка була терміново доставлена літаком спеціалістами Національного інституту хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова в Київ , де проведена ще одна пересадка нирки. 📢На сьогодні в Ковелі проведено вже 2 ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ТРУПНОЇ ДОНОРСЬКОЇ НИРКИ❗️❗️❗️ Перша пацієнтка, якій тиждень тому успішно пересадили трупну донорську нирку почуває себе чудово і вже будує з чоловіком плани на майбутнє❗️ 💯ДЯКУЄМО ВСІЙ КОМАНДІ ЗА ПРОФЕСІЙНУ ЗЛАГОДЖЕНУ РОБОТУ❗️❗️❗️ 💥💥💥КОВЕЛЬСЬКЕ МТМО – ЦЕ НАЙСУЧАСНІШІ МЕДИЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ❗️❗️❗️

Приємно працювати у чудовому Колективі!

Завдяки клінічним дослідженням людство не лише отримує інноваційні ліки. Користь від клінічних досліджень отримують пацієнти, лікарі, лікарні та держава в цілому. Розповідаємо, навіщо лікарям та лікувально-профілактичним закладам брати участь у клінічних дослідженнях.

Що дає участь у клінічних дослідженнях медичним закладам

Клінічні дослідження проводять у будь-яких лікувально-профілактичних закладах, які мають необхідну клінічну базу та медичний персонал із потрібною кваліфікацією. Обласні та міські лікарні, клініки науково-дослідних інститутів, клінічні бази кафедр медичних університетів – тут найчастіше проводяться клінічні дослідження. Проведення клінічних досліджень у нашій країні контролює Державний експертний центр. Належний професійний рівень клінічних досліджень в Україні неодноразово підтверджувався в ході інспекцій Управління продовольства та медикаментів США (Food and Drug Administration), а також Європейською Агенцією лікарських засобів (European Medicines Agency).

Для медичного закладу участь у клінічних дослідженнях – це можливість:

1. запропонувати пацієнту ширший вибір доступних методів лікування.
2. залучити додаткові ресурси для закладу на розвиток інфраструктури лікарень, на базі яких проводяться дослідження, оновлення їхнього устаткування, встановлення високотехнологічного обладнання.

Що дає участь у клінічних дослідженнях лікарям

Для лікарів участь у клінічних дослідженнях – це можливість:

1. допомогти пацієнту отримати якісне сучасне лікування. Крім інноваційних препаратів, які досліджуються, пацієнт також може отримувати препарати супутньої та базової терапії. Пацієнта регулярно обстежують та контролюють стан його здоров’я. Для деяких пацієнтів клінічні випробування можуть стати єдиним шансом на одужання або покращення якості життя. Адже найчастіше тестують нові препарати від важких захворювань, зокрема для боротьби з онкологічними захворюваннями. Докладніше, що дає участь у клінічних випробуваннях пацієнтам та про клінічні випробування і права пацієнта.
2. долучитися до процесів розробки новітніх лікарських засобів та впровадження інноваційного лікування
3. отримати додаткові знання та навички використання сучасних інноваційних методів лікування, обстеження, стандартів діагностики, проведення клінічних досліджень (ICH GCP) та багато інших.

Як дізнатися, які клінічні дослідження наразі проводяться

Дізнатися, які клінічні дослідження зараз проводяться, можна на сайті МОЗ України в розділі “Накази” та на сайті  ДЕЦ. Ви можете подивитись назву дослідження, місця його проведення, назву організатора, перелік досліджуваних лікарських засобів, їхню лікарську форму та дозування. Також можна подати запит на надання публічної інформації.

Ще ви можете скористатися ресурсом: https://clinicaltrials.dec.gov.ua. На цьому сайті у реєстрі можна знайти інформацію за різними параметрами: патологічним станом пацієнта (захворюванням), місцем проведення дослідження, препаратом, станом проведення дослідження, профілем випробування (галуззю медицини).

Лікарі можуть надати своїм пацієнтам шанс взяти участь у відповідному клінічному дослідженні, навіть якщо ці лікарі не залучені в це конкретне дослідження у якості дослідників. Для цього можна скористатися ресурсами, що вказані вище.

Ці ресурси також дають можливість дізнатися про нові ліки, які скоро можуть зареєструвати в Україні.

Вимоги до фахівців-учасників клінічних досліджень 

Для того, щоби взяти участь у клінічному випробуванні, дослідники повинні мати низку компетенцій та відповідати певним вимогам:

• мати достатню професійну підготовку, досвід лікування пацієнтів відповідного профілю;
• бути обізнаними з міжнародними вимогами належної клінічної практики та нормативно-правовими актами щодо проведення клінічних випробувань в Україні. Зокрема вони можуть брати участь у відповідних семінарах, які проводить ДЕЦ. На сайті Центру можна ознайомитися з переліком навчальних семінарів: http://www.dec.gov.ua/index.php/ua/4
• працювати у закладі, де планується проведення клінічного випробування. Якщо дослідник є працівником кафедри вищого медичного навчального закладу, необхідна наявність договору про співпрацю між цим навчальним закладом та закладом, де проводиться дослідження;

Дослідники, які будуть залучатися до проведення клінічних випробувань I фази та біоеквівалентності лікарських засобів, крім основних навичок, повинні мати досвід проведення клінічних випробувань, що підтверджується інформацією, наведеною в автобіографіях (curriculum vitae).

Дослідники також мають бути відповідальними та пунктуальними, уважними до ведення документації та вміти організовувати та виконувати всі робочі процеси, що стосуються  проведення клінічного дослідження, на високому професійному рівні. А дослідники, які беруть участь у міжнародних клінічних дослідженнях, – володіти англійською мовою.

Вимоги до місця, де проводять клінічні дослідження

Лікувально-профілактичний заклад (ЛПЗ) залучається до проведення клінічного дослідження, якщо:

• при ЛПЗ створена та діє комісія з питань етики;
• наявна необхідна база для надання екстреної медичної допомоги пацієнтам у разі виникнення ускладнень під час проведення клінічного випробування (для стаціонарів – наявність реанімаційного відділу або відділення/блоку інтенсивної терапії або палат(и)/ліжок інтенсивної терапії);
• у підрозділах ЛПЗ (лабораторії, відділенні функціональної діагностики), які можуть залучатися до проведення клінічних випробувань, регулярно здійснюється метрологічний контроль засобів вимірювальної техніки у строки і в порядку, що передбачені законодавством;
• є умови для зберігання досліджуваних лікарських засобів (відповідно до умов зберігання, зазначених при маркуванні лікарських засобів чи у протоколі клінічного дослідження) та документації, яка належить до клінічного дослідження;
• є можливість залучати необхідну кількість досліджуваних відповідно до протоколу клінічного дослідження;
• первинна медична документація (медична карта стаціонарного хворого/ амбулаторного хворого) ведеться відповідно до вимог законодавства та є можливості її зберігання (у архівному приміщенні) не менше ніж 15 років після завершення клінічного випробування.

ЛПЗ може залучатися до проведення клінічного дослідження I фази та біоеквівалентності лікарських засобів, якщо ЛПЗ відповідає ще й таким вимогам:

• Має окремі палати для досліджуваних – здорових добровольців та умови, необхідні для цілодобового спостереження за їхнім станом
• Має окрему маніпуляційну, кімнату-їдальню та санітарну кімнату для учасників клінічного дослідження
• Забезпечує умови зберігання біологічних зразків при проведенні клінічних випробувань
• Лабораторія для проведення фармакокінетичних досліджень, що залучається до клінічних випробувань, повинна відповідати вимогам Належної лабораторної практики (GLP).
• Надає до Центру за наявності акредитаційний сертифікат, виданий ЦОВВ (за наявності).

Вимоги до дослідників та місця проведення клінічного випробування визначаються наказом МОЗ України № 690 .

Докладніше, кому потрібні клінічні випробування і чи безпечна участь в них

Матеріал підготовлено спільно з Європейською бізнес асоціацією.

Джерело: https://moz.gov.ua/article/for-medical-staff/klinichni-doslidzhennja-scho-dae-uchast-u-nih-likarjam-ta-zakladam-ohoroni-zdorov%e2%80%99ja

Приємно, що в Україні відкриваються нові сучасні відділення!
Радий за Колег! Успіхів і процвітання!!

Виповнився 1 рік дитячому нейрохірургічному відділенню в НДСЛ «ОХМАТДИТ».

20 серпня 2018 року відділення розпочало свою роботу як окремий структурний підрозділ лікарні. 1 рік. Це багато чи мало? Багато – тому що виконано більше 300 операцій різної складності, в тому числі і унікальні, вперше проведені в Україні; багато – тому що вже впроваджений мультидисциплінарний підхід у лікуванні пацієнтів; багато – бо налагоджена співпраця з відомими нейрохірургічними клініками світу; багато – бо лікарі встигли освоїти нові методики операцій та лікування; багато, тому що медики постійно вчаться!
Але ж, мало – тому що потреба в нейрохірургічній допомозі дітям значно вища; мало – тому що ми розуміємо напрямки розвитку служби і стоїмо на початку їх впровадження; мало – тому що не всі знання і вміння лікарів можемо наразі використати, щоб робити чудеса.

У відділенні розгорнуто 15 ліжок, медичну допомогу надають 5 лікарів нейрохірургів. Очолює підрозділ Павел Плавский (Pavlo Plavskyi), лікар-нейрохірург, кандидат медичних наук.

Нейрохірурги відділення проводять оперативне лікування новоутворень головного та спинного мозку, кісток черепа и хребта, гідроцефалії,вроджених аномалій розвитку ЦНС , травм ЦНС, епілепсії, вроджених аномалій судин головного мозку.

Ми дбаємо про якість операцій і про якість життя пацієнта після операції, тому лікарі-нейрохірурги широко застосовують малоінвазивні ендоскопічні втручання.

Під час оперативних втручань з приводу пухлин головного та спинного мозку, а також в усіх операціях з приводу вроджених вад спинного мозку присутній нейрофізіолог, який забезпечує інтраопераційний нейромоніторинг для зменшення ризику післяопераційних неврологічних ускладнень.

На діагностичному етапі використовується наявне у лікарні сучасне обладнання – магнітно-резонансну томографія (1,5 Тл), устатковане надсучасним програмним забезпеченням, мультиспіральна комп’ютерна томографія (доступна в цілодобовому режимі), нейросонографія, електронейроміографія, електроенцефалографія та повний спектр клініко-лабораторних досліджень.

Найбільшою цінністю в функціонуванні нейрохірургічної служби лікарні є постійна та безперервна взаємодія з суміжними спеціалістами. Це лікарі діагностичних відділів, неврологи, педіатри та нейроофтальмологи, а також генетики, гематологи, фахівці центру гемостазу. Під час проведення операцій до складу бригади ми запрошуємо нейрофізіологів, торакальних та абдомінальних хірургів, ортопедів-травматологів. В ранньому післяопераційному періоді маленьким пацієнтам допомагають відновитися реаніматологи.

У січні 2019 р. вперше в Україні створено відділення гострої реабілітації, що відповідає сучасним підходам лікування та відновлення нейрохірургічних хворих. Реабілітація проводиться з першої доби після оперативного втручання (навіть умовах реанімаційного відділення), а подекуди на доопераційному етапі.

У випадках операцій з приводу новоутворень ЦНС нейрохірургія взаємодіє з патогістологічною службою, яка має в своєму розпорядженні все необхідне для максимально точного розпізнавання структури та особливостей новоутворень і це , в свою чергу, дає змогу точно встановити діагноз, а значить вирішити питання щодо подальшого лікування. Так само на цьому етапі підчас лікування кожної онкховорої дитини проводиться нейроонкологічних консиліум у складі променевих терапевтів та діагностів, онкологів. І це дає змогу забезпечити мультидисциплінарний підхід. Таким чином, ми скорочуємо час, якого, на жаль, дуже багато втрачається підчас «блукання» по різним інстанціям на різних етапах лікування дітей з нейроонкологією. І цим самим ми наслідуємо принцип, відомий в усьому цивілізованому медичному світі – «All Under The Roof” – все під одним дахом. Саме тому у квітні 2019 р. створено групу фахівців з нейроонкології.

Лікарі нашого відділення постійно вдосконалюють свої навички і навчаються. Наша лікарня котрий рік поспіль плідно співпрацює з госпіталем «SickKids» (м. Торонто, Канада), в результаті чого лікарі нейрохірурги мають змогу проходити стажування в цій лікарні, розширюючи свої знання та навички.
Щомісяця проводяться он-лайн конференції з провідними лікарями всесвітньо відомих клінік (онкологи, нейрохірургі, епілептологи, променеві терапевти, патогістологи) для обговорення складних клінічних випадків та обрання оптимальної тактики лікування наших пацієнтів.

Окрім цього нейрохірурги відділення здійснюють виїзні консультації та оперують дітей з різноманітною нейрохірургічною патологією в умовах інших лікувальних закладів м.Києва, Київської області, а також інших прилеглих областей, яких через нестабільний та важкий стан неможливо перевести в спеціалізовану лікарню.

Вітаємо нейрохірургічне відділення! Пишаємося здобутками!

Джерело: https://ohmatdyt.com.ua/svyatkuyemo-1-rik/

Відтепер в Україні буде цільове фінансування медичної науки на інноваційні наукові проекти, а не фінансування ставок, як це було раніше. Вже з вересня цього року фінансування відбуватиметься за новим принципом, що забезпечить ефективне використання коштів платників податків. Розповідаємо про нові справедливі правила фінансування, які заклади отримають більше коштів, хто і як здійснює перегляд досліджень, як на дослідження впливатиме імпакт-фактор і які переваги змін.

ЯК ЗМІНИЛОСЯ ФІНАНСУВАННЯ ЗАКЛАДІВ, ЩО ЗАЙМАЮТЬСЯ МЕДИЧНОЮ НАУКОЮ

Заклади вищої освіти, заклади післядипломної освіти та наукові установи, що належать до сфери управління МОЗ України, надали в міністерство звіти про наукову діяльність. За цими звітами відповідна Комісія оцінила результати їхньої діяльності. Тепер більше фінансування отримають заклади, що займаються науковою діяльністю на сучасному міжнародному рівні, які публікують свої роботи у вагомих наукових виданнях.

Так, наприклад Національний інститут раку отримає найбільше коштів  за результатами нового підходу до фінансування медичної науки. За зміненими чіткими правилами – “гроші йдуть за дослідженням” – з вересня 2019 року заклад отримає 4,26 млн грн. Тоді як раніше за розподілом згідно зі штатним розкладом Інститут отримував 2,64 млн грн.

Більше коштів отримає і Харківський національний медичний університет – 3,22 млн грн. А відповідно до штатного розкладу заклад отримував 1,46 млн грн.

Водночас, Одеський національний медичний університет не подав звіти, відповідно і не отримав фінансування. Крім того, деякі заклади не отримали фінансування з державного бюджету, а виконання деяких науково-дослідних робіт буде завершено до вересня 2019 року за такими причинами:

1. Дослідження не мали актуальності, практичного значення, наукової новизни та таких результативних показників як статті у виданнях, що індексуються міжнародними наукометричними базами Web of Science, PubMed та Scopus.
2. Установи/заклади надавали недостовірну інформацію про публікації у журналах, які входять до міжнародних наукометричних баз, що є академічно недоброчесним. Наприклад, вказані у звіті дослідження не мали ніякого відношення до теми роботи, були опубліковані не в роки виконання роботи.

ДОКЛАДНО ПРО НОВІ ПРАВИЛА ФІНАНСУВАННЯ

Наукові відкриття в медицині можуть кардинально трансформувати систему надання медичних послуг, допомогти зберегти та продовжити життя пацієнта. Старий принцип фінансування науково-дослідних робіт в Україні не був орієнтований на результат: державні кошти йшли не на наукові розробки, а на фінансування ставок.

Тепер діє алгоритм,  за яким перерозподіляється фінансування між закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науковими установами, що належать до сфери управління МОЗ України, відповідно до чітких критеріїв:

Переваги нового принципу фінансування для медичної науки:

• ефективне використання коштів платників податків;
• орієнтація на кінцевий результат, тобто інноваційні відкриття, що визнаються на міжнародному рівні та публікуються у виданнях, що індексуються наукометричними базами Web of Science, PubMed  та/або Scopus та мають імпакт-фактор;
• інтеграція української медичної науки у світову науку через публікації в наукових виданнях, що високо цінуються за кордоном;
• можливість брати участь у міжнародних конкурсах на гранти.

ХТО І ЯК ОЦІНЮЄ ЗВІТИ ЗАКЛАДІВ

Звіти закладів оцінює Комісія Міністерства охорони здоров’я України з перегляду звітів про стан виконання наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок. До Комісії МОЗ України входять члени Наукової ради Національного фонду досліджень України та Наукового комітету Національної ради з питань розвитку науки і технологій. Щоби забезпечити прозорість та об’єктивність, а також виключити корупційну складову, кожен звіт надавався Комісії без вказання назви установи та виконавців.

Інформацію, подану закладами вищої освіти, закладами післядипломної освіти та науково-дослідницькими установами, щодо наявності публікацій у виданнях, що мають імпакт-фактор більше 1, перевіряла Національна наукова медична бібліотека України на прохання МОЗ України, в якої є доступ до наукометричної бази даних Web of Science.

ЧОМУ НЕОБХІДНИЙ ІМПАКТ-ФАКТОР

Імпакт-фактор – показник співвідношення цитування міжнародних наукових журналів, їхньої значимості.  Залежно від кількості публікацій в наукових виданнях з різним імпакт-фактором можна оцінити актуальність дослідження та його доброчесність.

Не існує національної медичної науки. Медична наука не може розвиватись в ізоляції. Існує універсальна наука. Тому імпакт-фактор дозволяє справедливо порівняти результативність наукових робіт українських інституцій медичної науки та стимулювати найсильніших.

РЕЗУЛЬТАТ ЗМІН

Тепер гроші ходять за ефективними дослідженнями – це чесна конкуренція між науковими командами за наявні в держави кошти.

За новою прозорою системою науковці будуть орієнтуватися на публікацію своїх досліджень у журналах, які мають високий імпакт-фактор. Що більше кращих дослідників (які мають високий індекс Гірша, статті у журналах з високим імпакт-фактором) візьмуть на роботу керівники установ/закладів, то більше отримає фінансування установа/заклад.

Важливо нагадати, що зараз всі державні наукові установи/заклади мають можливість подати заявку на безкоштовне підключення до міжнародних наукометричних баз даних Web of Science та Scopus.

Також установи/заклади можуть подавати заявки на грантове фінансування до міжнародних організацій. Міністерство охорони здоров’я вже організувало кілька семінарів в рамках проекту «Міжнародні проекти, конкурси та гранти в Україні”. Ці безоплатні семінари дозволять науковцям і освітянам зрозуміти особливості подачі заявок на гранти та міжнародні проекти, навчитись встановлювати ефективні контакти з міжнародними партнерами.

Джерело: http://moz.gov.ua/article/news/groshi-pishli-za-doslidzhennjami-novij-pidhid-do-finansuvannja-medichnoi-nauki

Безперервний професійний розвиток (БПР) – нова для України система постійного розвитку компетенцій лікаря і його професійного вдосконалення. Відповідаємо на поширені питання про заходи, нарахування балів, порядок подання документів.

Як зараховуються бали за передатестаційні цикли, успішно завершені у 2018 або 2019 році?

Для лікарів, строк чергової атестації яких настає у 2019 році, за такий цикл нараховують 50 балів безперервного професійного розвитку. Для цього лікарю достатньо записати бали за передатестаційний цикл в освітнє портфоліо та подати таке портфоліо на атестацію разом з копіями документів про пройдений ПАЦ та іншими необхідними документами.

Чи є обов’язковим передатестаційний цикл у 2019 році?

Ні, передатестаційний цикл більше не є обов’язковим для успішної атестації лікарів. Можна набрати 50 балів за різні види навчання, які лікар вільно обирає із запропонованого МОЗ України переліку видів діяльності.

Які заходи безперервного професійного розвитку є обов’язковими у 2019 році?

Жоден захід або вид діяльності не є обов’язковим. Крім того, відповідно до потреб медичної практики та бачення власного професійного розвитку, лікар вільно обирає вид і спрямування навчальних заходів незалежно від того, чи вважаються вони номінально заходами саме його спеціальності.

Чи потрібно надсилати копію індивідуального освітнього портфоліо для щорічної перевірки 1 березня 2020 року?

Ні, не треба. До 1 березня 2021 року копію індивідуального освітнього портфоліо слід подавати до атестаційної комісії тільки в комплекті документів для підтвердження звання «лікар-спеціаліст», для присвоєння або підтвердження кваліфікаційної категорії.

Як лікар може підвищити категорію за рахунок додаткових балів?

Якщо лікар має відповідний стаж роботи, демонструє в особистому освітньому портфоліо різноманітні види діяльності і значно (втричі і більше) перевищує мінімальні вимоги до кількості балів безперервного професійного розвитку за рік, атестаційна комісія може прийняти рішення про присвоєння більш високої категорії.

Як лікар може оскаржити рішення атестаційної комісії?

Рішення атестаційної комісії оскаржується в установленому законодавством порядку — в суді.

Чи поширюються вимоги щодо накопичення балів безперервного професійного розвитку на період відпусток у зв’язку з вагітністю і пологами чи догляду за дитиною?

Ні, накопичення балів безперервного професійного розвитку не є обов’язковим на період такої відпустки.

Які санкції передбачені за недостовірні дані про безперервний професійний розвиток в індивідуальному освітньому портфоліо?

Лікареві, який свідомо надав недостовірні дані про перебіг свого безперервного професійного розвитку, буде відмовлено в атестації.

Чи однакова кількість балів зараховується за відповідні заходи різних провайдерів?

Кількість балів за заходи, які відбуваються в країнах з високим рівнем доходу (за рейтингом Світового банку) або акредитовані за кордоном чи в Україні EACCME / ACCME / RCPSC чи сертифіковані ERC/ ILCOR/AHA під час підрахунку загальної кількості балів множиться на 2.

Докладно про БПР: http://moz.gov.ua/bezperervnij-profesijnij-rozvitok

Джерело: http://moz.gov.ua/article/for-medical-staff/vidpovidi-na-poshireni-pitannja-pro-bezperervnij-profesijnij-rozvitok-

Верховний Суд України своїм рішенням підтвердив, що вакцинація є обов’язковою, а невакцинованим дітям не можна відвідувати дитячі садочки.

У постанові Верховного суду зазначається, що держава  має забезпечити дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей. Коли індивідуальний інтерес протиставляється загальному інтересу суспільства, загальне благо на безпеку та охорону здоров’я має перевагу.

Батьки можуть обирати форму навчання дитини, але держава встановлює певні правила реалізації такого права, щоби враховувались не лише права дитини на  дошкільну освіту, а й забезпечувалась безпека та здоров’я всіх дітей.

Це рішення — остаточне у справі, яка розглядається в судах різних інстанцій ще з 2016 року, та не підлягає оскарженню. Тоді до суду звернулася матір, чию невакциновану дитину відмовилися приймати до садочку. Жінка вбачала в цьому порушення права свого сина на освіту, а робити щеплення відмовилася “через недовіру до вакцин”. І хоча спочатку Славутський міський районний суд Хмельницької області задовольнив її позов, садочок оскаржив це рішення.

До слова, Верховний Суд не отримав переконливих аргументів про те, чому якості вакцин не можна довіряти.

Рішення Верховного Суду є першим на такому рівні і вкрай важливим для розуміння норми закону про недопущення невакцинованих дітей до навчання у школі чи дитячому садку. Верховний Суд є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, який зокрема забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій. МОЗ України сподівається, що суди по всій Україні враховуватимуть це рішення у своїй практиці.

Нагадаємо,  згідно з діючими нормами закону відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення за Календарем профілактичних щеплень, або у дитини є медичні протипоказання до вакцинації (ст. 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”).

Вакцинація є питанням національної безпеки. Лише щеплення може захистити від смертельно небезпечних хвороб. Так званий колективний імунітет, коли від певної хвороби вакциновані щонайменше 95% населення, створює своєрідний щит: захищає від хвороби людей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин, зупиняє розповсюдження вірусів і зупиняє спалахи. Внаслідок відсутності колективного імунітету, років недовіри до вакцинації нині маємо масштабний спалах кору: з початку спалаху, з літа 2017 року, на кір захворіли більше 100 тис. людей, 38 з яких померли.

Нині безоплатно вакцинуватись від кору можуть як діти, так і дорослі – МОЗ України скасувало вікові обмеження. Отримати щеплення можуть навіть ті діти, які мають фальшиву довідку, але насправді не були вакциновані. Паралельно Міністерство працює над унеможливленням маніпуляцій і підроблених довідок у майбутньому. Із запровадженням електронної медичної картки всі дані про щеплення вноситимуться в  електронну систему.

В Україні є всі вакцини, необхідні для обов’язкової вакцинації згідно з Календарем щеплень. Усі регіони забезпечено вакцинами КПК (проти кору, паротиту і краснухи) виробництва Бельгії та США: станом на 23 травня в Україні було 862 580 доз. Перевірити кількість вакцин у вашій області можна у таблиці.

Джерело: http://moz.gov.ua/article/news/nevakcinovanim-ditjam-ne-mozhna-vidviduvati-navchalni-zakladi-scho-oznachae-postanova-verhovnogo-sudu