Архивы Май 2019

Невакцинованим дітям не можна відвідувати дитячі садки: що означає постанова Верховного Суду

Верховний Суд України своїм рішенням підтвердив, що вакцинація є обов’язковою, а невакцинованим дітям не можна відвідувати дитячі садочки.

У постанові Верховного суду зазначається, що держава  має забезпечити дотримання оптимального балансу між реалізацією права дитини на дошкільну освіту та інтересами інших дітей. Коли індивідуальний інтерес протиставляється загальному інтересу суспільства, загальне благо на безпеку та охорону здоров’я має перевагу.

Батьки можуть обирати форму навчання дитини, але держава встановлює певні правила реалізації такого права, щоби враховувались не лише права дитини на  дошкільну освіту, а й забезпечувалась безпека та здоров’я всіх дітей.

Це рішення — остаточне у справі, яка розглядається в судах різних інстанцій ще з 2016 року, та не підлягає оскарженню. Тоді до суду звернулася матір, чию невакциновану дитину відмовилися приймати до садочку. Жінка вбачала в цьому порушення права свого сина на освіту, а робити щеплення відмовилася “через недовіру до вакцин”. І хоча спочатку Славутський міський районний суд Хмельницької області задовольнив її позов, садочок оскаржив це рішення.

До слова, Верховний Суд не отримав переконливих аргументів про те, чому якості вакцин не можна довіряти.

Рішення Верховного Суду є першим на такому рівні і вкрай важливим для розуміння норми закону про недопущення невакцинованих дітей до навчання у школі чи дитячому садку. Верховний Суд є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції, який зокрема забезпечує однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій. МОЗ України сподівається, що суди по всій Україні враховуватимуть це рішення у своїй практиці.

Нагадаємо,  згідно з діючими нормами закону відвідувати державні заклади освіти можуть лише ті діти, які отримали щеплення за Календарем профілактичних щеплень, або у дитини є медичні протипоказання до вакцинації (ст. 15 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб”).

Вакцинація є питанням національної безпеки. Лише щеплення може захистити від смертельно небезпечних хвороб. Так званий колективний імунітет, коли від певної хвороби вакциновані щонайменше 95% населення, створює своєрідний щит: захищає від хвороби людей, які не можуть вакцинуватись з медичних причин, зупиняє розповсюдження вірусів і зупиняє спалахи. Внаслідок відсутності колективного імунітету, років недовіри до вакцинації нині маємо масштабний спалах кору: з початку спалаху, з літа 2017 року, на кір захворіли більше 100 тис. людей, 38 з яких померли.

Нині безоплатно вакцинуватись від кору можуть як діти, так і дорослі – МОЗ України скасувало вікові обмеження. Отримати щеплення можуть навіть ті діти, які мають фальшиву довідку, але насправді не були вакциновані. Паралельно Міністерство працює над унеможливленням маніпуляцій і підроблених довідок у майбутньому. Із запровадженням електронної медичної картки всі дані про щеплення вноситимуться в  електронну систему.

В Україні є всі вакцини, необхідні для обов’язкової вакцинації згідно з Календарем щеплень. Усі регіони забезпечено вакцинами КПК (проти кору, паротиту і краснухи) виробництва Бельгії та США: станом на 23 травня в Україні було 862 580 доз. Перевірити кількість вакцин у вашій області можна у таблиці.

 

Джерело: http://moz.gov.ua/article/news/nevakcinovanim-ditjam-ne-mozhna-vidviduvati-navchalni-zakladi-scho-oznachae-postanova-verhovnogo-sudu


Українські фахівці відвідали Лондон для вивчення британського досвіду функціонування системи охорони здоров’я

Наприкінці березня група фахівців Національної служби здоров’я України та Міністерства охорони здоров’я відвідали Велику Британію, щоби вивчити британський досвід функціонування системи охорони здоров’я та можливостей його застосування в Україні.

Під час візиту українські експерти побували в закладах Лондона, що планують, надають та оцінюють якість медичної допомоги. Зокрема, своїм досвідом поділилися такі визнані в усьому світі установи як Національна служба здоров’я Британії, Центр наукових досліджень та аналізу у сфері медичної допомоги та соціального догляду Nuffield Trust, міська лікарня Royal Free Hospital, Британський медичний журнал.

Саме систему охорони здоров’я Англії взяли за основу у процесі трансформації фінансування української системи охорони здоров’я. Тому можливість почути з перших вуст про досягнення та невирішені питання  системи, якій виповнилось вже 70 років, була дуже корисною для групи українських фахівців.

Альона Горошко, головний спеціаліст Департаменту розвитку програм медичних гарантій НСЗУ, відмітила, що сімейні лікарі у Великій Британії дійсно мають дуже широке коло знань і закривають на первинній ланці до 80% потреб у медичній допомозі в країні. Тут чітко вибудовані зв’язки між первинною та вторинною ланкою для надання максимально ефективної допомоги пацієнту.

Британська система заснована на спільній роботі багатьох урядових організацій: Міністерства охорони здоров’я (Department of Health and Social care), Національної служби здоров’я та окремиї організацій (commissions), кожна з яких веде окремий напрямок у системі – ліцензування закладів охорони здоров’я, розробка стандартів лікування тощо. Крім того, у Великій Британії відбувається все більша інтеграція медицини та соціального захисту.

«У них прекрасно працює соціальна служба, що підтримує пацієнта, коли він повертається з лікування додому. У медзакладах я бачила багато людей похилого віку, які працюють волонтерами. Вони зустрічають пацієнтів, допомагають зорієнтуватися у закладі. Також мене вразила клініка, де допомагають людям із деменцією. Вона побудована у формі кола. Двері кімнат, де живуть пацієнти, виходять на внутрішній двір будівлі, де вони можуть гуляти, дихати повітрям, але не можуть вийти та загубитись у місті. Ще один цікавий момент: коли вже настає час йти до кімнат для нічного сну, весь персонал перевдягається в піжами, щоб їхні пацієнти зрозуміли, що настала ніч і треба йти відпочивати. Тут відчувається повага та піклування про пацієнта у кожній деталі. І це найголовніше, що мені хотілося б втілити в Україні», – говорить Альона Горошко.

Координатор групи підтримки  спільного проекту Світового банку та МОЗ «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей» Аліна Ткаченко розповідає про контроль якості надання медичних послуг, що запроваджений у Британії. Тут існують чіткі і прозорі критерії, куди входить: обладнання, кваліфікація лікарів, заходи щодо контролю, протоколи та інше (всього 9 пунктів).

«Щороку комісія виставляє кожному медичному закладу одну з чотирьох оцінок. Якщо заклад отримує оцінку «Незадовільно», туди вводиться зовнішнє керування і впроваджуються заходи з боку держави, щоби виправити ситуацію. Якщо заклад отримує оцінку «Є зауваження», то лікарня має надати план змін для поліпшення ситуації і через рік її знову перевіряють. Оцінка «Задовільно» означає, що лікарня відповідає всім критеріям якості. А от оцінка «Перевершення очікувань» (exceed expectations) означає, що заклад зробив більше, ніж вимагалося. Для будь-якої британської лікарні отримати таку оцінку так само престижно, як для ресторану отримати мішленівську зірку. Пацієнти прагнуть в такому закладі лікуватись, а лікарі працювати», – говорить  Аліна Ткаченко.

Медичні заклади Англії майже завжди знають, яким буде результат перевірки комісії, оскільки майже в кожному закладі працює система внутрішнього аудиту, а система оцінки якості зрозуміла і виконується на рівні кожного відділення та кожного лікаря персонально.

У Великій Британії набагато глибша інтеграція Національної служби здоров’я у медичні заклади, а також дуже щільна співпраця між Національною службою здоров’я і Міністерством охорони здоров’я у розробці політики. Саме на це звернув увагу під час візиту до Лондона радник Міністра охорони здоров’я України Матвій Хренов. Також йому дуже імпонує британська модель фінансування трастів. У Сполученому Королівстві заклади охорони здоров’я можуть об’єднуватись у трастові фонди та після цього укладати договір з Нацслужбою здоров’я.  Це дає їм більше свободи у раціональному розподілі ресурсів для надання медичної допомоги пацієнтам на їхній території.

«Ми побачили найсучасніші практики у світі і цільову модель системи охорони здоров’я, яку планується побудувати в Україні. Що стосується британського досвіду, то, у першу чергу, хотілося б запровадити формалізований гарантований пакет послуг і потужні інституції написання медичних протоколів. У них існує окрема організація, що займається написанням медичних протоколів. І вона одна з найкращих у світі. Також мене вразила глибока інтеграція медичних послуг на всіх рівнях надання допомоги людям, які мешкають на одній території. Наприклад, у Британії доктор-пульмонолог повинен лікувати пацієнтів не лише у стаціонарі, але й піклуватися про здоров’я всіх хворих на його території. Для цього він проводить всілякі курси, працює з сімейними лікарями», – гооврить Матвій Хренов.

У Британії мислять зовсім іншими категоріями – не як вилікувати швидше, а як зробити так, щоб пацієнт не потрапив до лікарні, не захворів. Через те, що діяльність служби географічно розподілена між підрозділами, вони краще розуміють особливості здоров’я місцевих мешканців. Тому мають можливість впровадити більш ефективні програми попередження хвороб. Наприклад – кампанії проти тютюнозалежності в регіоні, де розповсюджені гострі респіраторні захворювання. Британський підхід до пацієнта та процесу лікування – це саме те, що найбільше хотілося б змінити в українській системі охорони здоров’я Олені Дрощенко, консультанту з питань організаційного розвитку НСЗУ .

«Цікавим було дізнатись, що у Великій Британії розвинутий сервіс медичної допомоги вдома. Її можуть надавати медичні сестри. Наприклад, медичний працівник, який піклується про лежачого хворого у нього вдома, може підписати договір з Національною службою здоров’я і отримувати кошти на власний рахунок за надання медичної допомоги. І це просто чудово. Адже, по-перше, вдома завжди лікування відбувається швидше. По-друге, більш раціонально використовуються ліжка в лікарнях. Таке добре, як на мене, поєднання зацікавленості у здоров’ї пацієнта та економічному обгрунтуванні. Мені також хотілося б змінити в Україні ставлення до системи охорони здоров’я в цілому та конкретно лікаря – до пацієнта», – розповідає Олена Дрощенко.

Українські фахівці погоджуються, що візит до Лондона дозволив побачити, як працює налагоджена система. Стати свідками того, як це створює простір для інновацій у піклуванні про пацієнта на всіх рівнях медичної допомоги. І переконатися, що Україна має всі вихідні умови для побудови такої системи.

Візит українських фахівців до медичних закладів Великобританії було організовано за підтримки спільного проекту Світового банку та МОЗ України «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей».

Джерело: http://moz.gov.ua/article/news/ukrainski-fahivci-vidvidali-london-dlja-vivchennja-britanskogo-dosvidu-funkcionuvannja-sistemi-ohoroni-zdorov%E2%80%99ja

Лікар має право: Докладно про належні умови професійної діяльності (МОЗ України)

Належні умови професійної діяльності медиків – це передусім питання безпеки як самого медичного працівника, так і пацієнтів. Розповідаємо детально, хто і які умови має забезпечити і що робити, якщо права порушують.

 

ХТО І ЯК МАЄ ЗАБЕЗПЕЧУВАТИ НАЛЕЖНІ УМОВИ РОБОТИ МЕДИКІВ

Належні умови професійної діяльності медичних працівників, згідно з українським законодавством, має забезпечити працедавець, тобто керівник закладу охорони здоров’я. Це не залежить від типу закладу охорони здоров’я чи підпорядкуванню. Саме керівник закладу охорони здоров’я (директор, генеральний директор чи головний лікар) відповідальний за безпеку медиків на робочому місці, щоби лікарі, медсестри та інші працівники закладів охорони здоров’я мали усі засоби для виконання своєї роботи, належні санітарно-побутові умови і у разі потреби – засоби індивідуального чи колективного захисту – спецодяг, спецвзуття, рукавички, захисні екрани тощо.

Лікарі, медсестри чи пацієнти не мають купувати рукавички, шапочки, засоби для оброблення інструментів тощо – про це має подбати керівник медзакладу. Так само керівник медзакладу разом із власником закладу (на рівні первинної медичної допомоги – місцевою владою, на інших рівнях – згідно з підпорядкуванням) мають подбати, аби заклади були оснащені згідно з табелем оснащення, зробити ремонт в закладі охорони здоров’я і потурбуватись про безпеку лікарів і пацієнтів.

 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ПРАВА ПОРУШУЮТЬ

Якщо ви вважаєте, що умови вашої роботи загрожують вашому здоров’ю чи здоров’ю людей, які вас оточують, а роботодавець не виконує законодавство про охорону праці, умови колективного договору з цих питань ви маєте право:

  • відмовитись від дорученої роботи. Зверніться з заявою до відділу охорони праці вашого закладу охорони здоров’я. Фахівці цього відділу разом з представником профспілки й уповноваженим трудового колективу мають дослідити і підтвердити цей факт. За цей період за медичним працівником зберігається середній заробіток (ст. 153 Кодексу законів про працю України).
  • розірвати трудовий договір за власним бажанням. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому за тримісячний заробіток (ч. 3 ст. 38, ст. 44 Кодексу законів про працю України).

Зверніть увагу, що в усіх цих випадках потрібно довести, що у вас незадовільні умови роботи, а саме:

  • умови праці на робочому місці;
  • безпека технологічних процесів, машин, механізмів, обладнання та інших засобів;
  • стан засобів колективного та індивідуального захисту;
  • санітарно-побутові умови.

Якщо неналежні умови роботи призвели до ушкодження здоров’я, лікар, медсестра чи будь-який інший медичний працівник має право вимагати відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Якщо медик втратив працездатність внаслідок неналежних умов роботи, то може вимагати виплату втраченого заробітку (або відповідної його частини) і/або компенсацію витрат на медичну та соціальну допомогу (посилене харчування, протезування, сторонній догляд тощо). У разі смерті медичного працівника одноразову виплату отримують члени сім’ї та утриманці.

Крім того, медики мають право на компенсацію моральної шкоди. Цей вид відшкодування призначається незалежно від призначення чи розміру компенсації майнової шкоди.

Звернутись із заявою про порушення прав медики можуть безпосередньо до суду – в тримісячний строк з дня, коли дізналися про порушення свого права. Відповідачем є власник закладу охорони здоров’я.

 

ДЕ ЗАКРІПЛЕНО ПРАВО НА НАЛЕЖНІ УМОВИ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Право на належні умови праці закріплені у таких законах і підзаконних нормативно-правових актах:

  • Конституція України (стаття 43, ч. 4)
  • Кодекс законів про працю України (статті 2, ч. 2, 153–155)
  • Кодекс України про адміністративні правопорушення (стаття 41).
  • Основи законодавства України про охорону здоров’я: Закон України (статті 5, 6, п. «г», 77, п. «б»).
  • Про охорону праці: Закон України (статті 1, 4).
  • Про психіатричну допомогу (стаття 29).
  • Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз: Закон України (стаття 23).
  • Про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ: Закон України (стаття 20).
  • Про затвердження Переліку виробництв, цехів, професій і посад зі шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня: Постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 163 (розділ «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога»).
  • Про затвердження норм робочого часу для працівників закладів та установ охорони здоров’я: Наказ МОЗ України від 25.05.2006 р. № 319.
  • Концепція управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року: Наказ МОЗ України від 01.08.2011 р. № 454.
  • Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з медичної практики: Наказ МОЗ України від 02.02.2011 р. № 49 (п. 4.1).

Джерело: http://moz.gov.ua/article/health/likar-mae-pravo-dokladno-pro-nalezhni-umovi-profesijnoi-dijalnosti


A Large Urinary Bladder Hemangioma Mimicking Urachal Cancer: A Case Report and Literature Review/ Велика гемангіома сечового міхура, що схожа на рак урахуса

Скачать (PDF, 1.32MB)


Improvise, Adapt, Overcome: mobile phone LED used as a light source for cystoscopy and resection of posterior urethral valves in a low-cost setting/ Застосування фонарика від мобільного телефону при проведенні цистоскопії для розсічення клапану задньої уретри (британці у Гамбії)

Скачать (PDF, 147KB)


Comparison of preputioplasty and circumcision in distal hypospadias correction: long-term follow-up/ Порівняння препуціопластики та обрізання при корекції дистальних форм гіпоспадії

Скачать (PDF, 353KB)